“Здоров’я нації, народу –

державна справа нелегка,

але ця справа звіку – зроду

є суттю й медпрацівника” –

Федір Тишкопрофесор Національного медичного Університету ім. О. О. Богомольця

З часів осмислення життя, як найбільшої цінності, людство пройнялося особливою шаною і повагою до тих, хто це життя оберігає. Тому професія лікаря, мед. працівника споконвіку вважається однією з найшляхетніших. Клятва Гіппократа стала прообразом відданості своєму обов’язку, символом істинного служіння інтересам людини, своєрідною заповіддю дбати про ближнього, як про самого себе. Минали часи, незмінними залишалися слова Клятви і помисли тих, хто їх промовляв. З”явилося багато професій, представники яких одягнули білі халати, та звання „люди в білих халатах” назавжди закріпилося лише за медичними працівниками. І стало почесним ім’ям того, чиї руки оберігають найбільшу святиню, чиї серця і помисли чисті, чия віра дарує світло життя і проганяє тінь біди.

Давайте зробимо короткий екскурс у минуле і прослідкуємо звідки бере початок історія розвитку охорони здоров”я на Баштанщині. Але історію пишуть люди.

А зараз минуле. Важке було становище з медичного обслуговування населення Баштанки ( до 1928 року – Полтавка). До 1904 року на 5 тис. жителів Полтавки не було жодного медичного закладу. Щоб отримати медичну допомогу, вони ходили за 25-30 верств до лікарень у села Балацьке або Новий Буг. Плата за лікування дорівнювалась 7 карбованців, 50коп. в місяць, тому багато бідних селян „лікувалось” у місцевих знахарів. У 1904 р. у селі відкрито земську амбулаторію, де працювали земський лікар А.Ширман, фельдшер і акушерка, що обслуговували 23 тис. жителів з 16 населених пунктів. У 1910р. працюють земський лікар Зімбортович, фельдшера Бабачков Т.Є,   Доник, акушерка Кондратович С.І. Низький стан медичного обслуговування, нужденність населення були причиною епідемій і захворювань на селі. Тяжкі епідемії тифу і холери переживає населення Полтавки в 1866, 1872, 1892, 1910 роки. Висока смертність населення, особливо дітей, з 100 народжених дітей вмирало 53.

Причиною частих хвороб дітей була також повна їх безнадзорність особливо в розпалі весняно-літніх польових робіт. Прагнучи полегшити батькам догляд за дітьми земський лікар А.Ширман в 1904 році організував у Полтавці перші дитячі ясла. В них сезонно були під наглядом 30-70 селянських дітей віком від 6 місяців до 10 років. Але земська амбулаторія  не в змозі була забезпечити належне медичне обслуговування населення. У 1912 році земство побудувало в Полтавці дільничу лікарню на 10 ліжок. Але цього також не вистачало для задовільного обслуговування населення. Середня відвідуваність одним жителем лікаря складає 0,5р. на рік.

В 1921 році, долаючи розруху, проведені заходи, які здійснювались з метою поліпшення медичного обслуговування населення: розширення лікарні, відкриття амбулаторії, аптеки.

В 1926 році на Баштанщині утворений район з центром в Баштанці. В жовтні 1926 року в районі створена санітарна станція, кадрів було всього 12 чоловік. Першим завідуючим санстанції був Гуров Олексій Лукич, який працював на цій посаді з 1926 року по 1941 рік. В довоєнний період санстанція не мала свого лабораторного звена. В 1941 році, на початку другої світової війни  санстанцію було завезено лабораторне обладнання, але лабораторія відкрита не була так як розпочалась війна. Тільки в 1956 році в СЕС була відкрита баклабораторія, а 1961 році сан. гіг.лабораторія . В 1958році відбулося об”єднання санслужби з ЦРЛ. Основний свій розвиток санслужба  отримала з 1969 року після відділення від лікарні та в період роботи головним лікарем СЕС Макаревича П.П.( з 1968-1993рр.):розширилась та зміцніла матеріально-технічнабаза СЕС, побудований новий лабораторний корпус, збільшилась кількість персоналу до 59 чол.

За період існування СЕС (78 років) керували нею 10 головних лікарів : Гуров О.Л.(1926-1941рр),Тимченко , Добренька Л. Г.(1946-1948рр.), Хаустова О.І.(1948-1954рр.), Квашенко Ю.П.(1954-1958рр.), Чернуха П.Д., Авілов М..(в періоди відсутності головних лікарів), Пляка О.М.(1958-1962рр.),Маркуш А.В.(1962-1968рр.), Макаревіч П.П.(1968-1993рр.),Бондар О.М. з 1993 року.

Зараз СЕС працює над питаннями профілактики інфекційних захворювань контролем за санітарним станом населених пунктів, об’’єктів народного господаства, приватними підприємствами.

Напередодні війни у селі Баштанка жило 8 тис. чоловік, сільська рада приділяла велику увагу питанням охорони здоров”я . Поліпшується медичне обслуговування населення. В 1940 році розширено до 50 ліжок райлікарню, в ній працювало 7 лікарів, 16 фельдшерів, 15 чол. молодшого персоналу. В селі діяли аптека, санепідемстанція, два медпункти.

В післявоєнний період налагоджувалось медичне обслуговування населення. Вже в травні 1944 року працювала лікарня, а в 1945 році в районі працювали одна райлікарня, три дільничні лікарні, шість лікарняних амбулаторій, чотири ФАПи, шість колгоспних пологових будинки, одна СЕС, одна малярійна станція, одна дитяча консультація. В 1946 році кількість ліжок в районі було 105. В 1947 році райлікарня мала 50 ліжок з хірургічним, терапевтичним, діагностичним відділеннями. Самовіддано працювала в ці роки лікар терапевт О.І.Акимова, яку і зараз пам”ятають мешканці Баштанки. В 60-ті роки в лікарні працювали лікарі : Жданов Г.М.- головний лікар, Жданова К.Г.- педіатр, Ніколенко П.С. – хірург, Пляка О.Н – інфекціоніст, Юр”їв П.- ЛОР, Стоїва Е.Е.- окуліст, Кирстюк М. – нервопатолог, Федотов В.- дерматовенеролог, Бабенко А.К.- хірург, Бабенко Л., – терапевт, Недбайло В.Н.- фтізіатр, Петров О.М.- терапевт, Воєвудко А.М.- акушер-гінеколог, Цвєткова Н.М.- педіатр, Кулініч Н.П.-невропатолог, Ковальова Л.М. – педіатр, Безкоровайний І.І.- окуліст, Тупчий В.М.-хірург. Ковалисько В.Й.

Широкого розвитку набуло медичне обслуговування населення в 1968 році : працює лікарня на 125 ліжок, поліклініка, дитяче відділення, СЕС, аптека, пересувні зубопротезний і рентгенівський кабінети. В мед.установах працює 17 лікарів. В 70-80 рр. в лікарню прийшли працювати лікарі: Щукін В.І.- педіатр, Щукіна В.Ф.- педіатр, Устинська Н.І.- терапевт, Устинський І.П.- ЛОР, Сучков М.П.-акушер-гінеколог, Доброван В.Д.- окуліст, Домброван Н.Ю.- акушер-гінеколог, Лашина Л.Г. – невропатолог, Німковський В.М.- уролог, Середа А.В.- акушер-гінеколог, Середа Л.В.- педіатр, Кулік Г.Д.- педіатр, Кулік Е.- педіатр, Ґудзь В.С.- акушер-гінеколог, Архипов М.В. –акушер-гінеколог, Гандзюк В.А.- інфекціоніст, Черненко О.І.- терапевт, Веретко Г.В. – акушер-гінеколог, Марицан Л.О. – невропатолог та інші.

В 1983 році сталася приємна і значна подія для району – було здано в експлуатацію 4-х поверховий терапевтичний корпус . В новому лікувальному корпусі розміщені служба швидкої допомоги, а також приймальне, гінекологічне, пологове відділення, терапевтичне відділення та неврологічне відділення.

Для багатьох лікарів Баштанська центральна районна лікарня стала вдалим трампліном професійного росту. Це в Баштанській ЦРЛ починали свою трудову діяльність професор Дніпропетровського медичного університету Федотов В., професор Київського медичного університету Юр”єв Л.П., завідуючий нервологічним відділенням міської лікарні №10 м. Одеса Кулініч М.П., головний лікар госпіталю ІВВ м. Одеса Домброван В.Д., начальник управління охорони

Миколаївської облдержадміністрації Шишкін В.М., обласний акушер-гінеколог Архипов М.В., обласний терапевт –Черненко О.І., та інші.

В 2003-2004 рр. завдяки ініціативі та турботі районної держадміністрації особисто голові РДА  Артеменко В.Ф., дякуючи спонсорській допомозі ряду керівників сільгоспформувань, установ, організацій, підприємців, спонсорів, колективу райлікарні виконано великий обсяг робіт по укріпленню матеріально-технічної бази ЦРЛ: капітально відремонтовані лабораторія, донорське відділення. На харчоблоці прекрасно обладнаний обідній зал, проведено заміну апаратури. Завершений ремонт 4-х поверхового корпусу з заміною системи опалення, водопостачання , водовідведення, 5 газових котлів встановлені у 3-х індивідуальних топочних, що дає змогу підтримувати постійний температурний режим. У 2003 році лікарня підключена до ізольованої башти Рожновського і таким чином має автономне водопостачання. Великий обсяг робіт виконано самими медиками, це завдяки їм змінюється на краще зовнішній вид лікарні, у відділеннях затишно, підтримується належний порядок, є всі умови для знаходження та лікування хворих, але основне те, що в лікарні працюють не байдужі до чужого горя люди, які лікують, виходжують тяжких безнадійних хворих, професіонали своєї справи.

В ювілейному році закінчено реконструкцію та ремонт 3-х поверхового педіатричного корпусу, де будуть розміщені: дитяча консультація, дитяче відділення, адміністрація, фізіотерапевтичне відділення та центр реабілітації дітей інвалідів. В поточному році також буде проведено цілий ряд заходів по ремонту та устаткуванню лікувальних закладів по периферії. Завдяки начальнику ОУОЗ  Шишкіна В.М., голові райдержадміністрації Артеменко В.Ф. лікарняний заклад було забезпечено сучасним обладнанням, апаратурою, медінструментарієм, меблями.

У районі впроваджено передовий досвід м. Вознесенська по створенню лікарняної каси. З 1997 року проводиться робота у даному напрямку. Так, на сьогоднішній день благодійна організація „Лікарняна каса” налічує в собі 43100 членів, в т.ч. в поточному році вступило 240 чол. За весь період існування організації проліковано всього 4458, тобто кожен член ЛК мав можливість безкоштовного лікування. Всього по району налічується 38000 населення, в тому числі 28700 жителів села, 8075 дітей та 2250 підлітків. Медична допомога жителям району надається ЦРЛ, ЦПМСД та 22 ФАПами.

 

Медична спілка Баштанського району не зупиняється на досягнутому і впевнено дивиться у завтрашній день. У планах – подальша робота по зміцненню матеріально-технічної бази закладів охорони здоров”я, що дасть змогу суттєво покращити ряд основних показників здоров”я населення нашого району, знизити смертність населення працюючого віку, зменшити рівень первинного виходу на інвалідність дітей та дорослих. В наступні роки буде продовжено роботу по удосконаленню первинної медико-санітарної допомоги, в тому числі і відкриття перших сімейних амбулаторій у м. Баштанка.

Зараз розвитку медичної галузі в Україні приділяється багато уваги. Тому колектив медпрацівників центральної  районної лікарні з оптимізмом  дивиться у майбутнє. Щастя і добра вам,  „люди у білих халатах”, благополуччя, успіху у зціленні людських хвороб,  задоволення від роботи.